Стеблова гниль рису

Стеблова гниль є однією з найбільш руйнівних грибкових хвороб, збудником якої є патоген Sclerotium oryzae. Цей мікроорганізм уражає прикореневу частину стебла, призводячи до руйнування судинної системи рослини та її подальшого вилягання, що суттєво знижує якість і кількість зерна.

Окрім рису, хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських та декоративних культур, серед яких арахіс, папая, пуансеттія, квасоля звичайна, картопля та дикі злакові, такі як Zizania. Висока здатність патогена до виживання в ґрунті у вигляді склероціїв робить його надзвичайно стійким до несприятливих умов середовища.

Первинні ознаки захворювання проявляються у вигляді дрібних плям на нижніх листкових піхвах, які поступово темніють. Згодом грибниця проникає всередину стебла, утворюючи численні дрібні чорні склероції. Рослини, уражені цією хворобою, часто виглядають слабкими, з передчасно пожовклим листям та порожніми або недорозвиненими волотями.

Розвиток інфекції стимулюється стабільно високою вологістю повітря та температурою ґрунту вище 25°C. Найбільш інтенсивне поширення гриба спостерігається при постійному затопленні полів, де патоген легко переноситься з водою. Надмірне внесення азотних добрив без корекції калієм лише прискорює проникнення інфекції в тканини стебла.

Система захисних заходів передбачає глибоку оранку для закладення заражених решток, дотримання сівозміни та контроль рівня азотного живлення. Для пригнічення гриба рекомендується використання якісних фунгіцидів на ранніх стадіях розвитку хвороби. Обов'язковим є використання тільки оздоровленого насіннєвого матеріалу та очищення зрошувальних систем.