Ожиновий кліщ

Acalitus essigi, відомий як ожиновий кліщ, належить до родини Eriophyidae (чотириногі кліщі) та ряду Trombidiformes. Цей надзвичайно дрібний шкідник є специфічним паразитом, що спеціалізується на живленні соками рослин, спричиняючи серйозні морфологічні зміни плодів та тканин ягідних культур.

Основним господарем шкідника є ожина, на якій він завдає найбільшої шкоди. Кліщ розселяється по плантації разом із садивним матеріалом, а також переноситься вітром та комахами. Його присутність на кущах часто залишається непоміченою до моменту дозрівання ягід, коли стають очевидними наслідки його живлення.

Біологія виду передбачає зимування дорослих самок у бруньках або тріщинах кори однорічних пагонів. Навесні, при підвищенні температур, вони починають міграцію до суцвіть. Цикл розвитку дуже короткий, що дозволяє кліщу протягом сезону давати декілька поколінь. Оптимальні умови для розмноження створюються у суху та теплу погоду, що провокує спалахи чисельності шкідника.

Шкодочинність проявляється у виникненні симптомів, відомих як «червона ягода». Пошкоджені плоди не набувають характерного чорного кольору, залишаються жорсткими та деформованими, оскільки кліщі висмоктують вміст клітин квітколожа. Це робить врожай абсолютно нетоварним, оскільки такі ягоди втрачають смакові властивості та не здатні до нормального дозрівання.

Для боротьби з ожиновим кліщем необхідно застосовувати інтегрований підхід:

• Використання лише здорових саджанців, вільних від вірусів та кліщів.
• Видалення старого листя та обрізка відплодоносилих пагонів з подальшим спалюванням.
• Використання хімічних акарицидів на ранніх етапах розвитку (період «зеленого конуса» та появи бутонів).
• Регулярний моніторинг стану насаджень у період формування зав'язі для вчасного виявлення вогнищ ураження.