Акалітус

Акалітус (лат. Acalitus) — це рід мікроскопічних чотириногих кліщів з родини Eriophyidae (галові кліщі). Ці шкідники вирізняються надзвичайно малими розмірами тіла, через що їх присутність на рослині часто залишається непоміченою до моменту прояву виражених симптомів пошкодження тканин.

Рід включає спеціалізовані види, які паразитують на певних сільськогосподарських та декоративних культурах. Серед них найбільш шкодочинними для садівництва є види, що пошкоджують ожину, малину, суницю, а також листяні дерева, наприклад березу. Рослини-господарі стають джерелом живлення та місцем розмноження для цих комах протягом усього вегетаційного сезону.

Життєвий цикл акалітуса починається з виходу перезимувалих самок із місць укриття — найчастіше під лусочками бруньок. Після запліднення вони відкладають яйця на молоді листки або в пазухи бруньок. Розвиток від яйця до імаго відбувається дуже швидко, що дозволяє виду формувати велику кількість генерацій за літо, особливо за умов теплої та посушливої погоди.

Шкідливість проявляється через висмоктування соків та впорскування секрету, який викликає патологічне розростання тканин. Результатом є утворення галів, скручування або деформація листків, гальмування росту пагонів та передчасне відмирання частин рослини. Це не тільки знижує врожайність, але й послаблює імунітет рослини, роблячи її вразливою до хвороб та морозів.

Система захисту проти акалітуса базується на таких заходах:

• Видалення та спалювання уражених частин рослин на ранніх стадіях інвазії.
• Застосування акарицидів контактної та системної дії відповідно до інструкцій.
• Використання препаратів сірки у періоди до початку цвітіння.
• Дотримання просторової ізоляції між новими та старими посадками.
• Використання виключно здорового сертифікованого садивного матеріалу.