Зовнішній акарапіс

Зовнішній акарапіс (Acarapis externus) є мікроскопічним кліщем із родини Tarsonemidae, що належить до ряду Trombidiformes. Цей паразит спеціалізується виключно на медоносних бджолах (Apis mellifera). На відміну від ендопаразитичного виду, він веде виключно зовнішній спосіб життя, пересуваючись по хітиновому покриву господаря.

Об'єктом ураження виступають дорослі робочі бджоли, трутні та матки. Паразити віддають перевагу ділянкам тіла, де хітин найтонший, що забезпечує легкий доступ до гемолімфи бджоли. Найчастіше скупчення кліщів спостерігаються в ділянках між головою та грудьми, а також на сочленіннях черевця.

Біологія виду тісно пов'язана з життєдіяльністю бджолиної сім'ї. Кліщі швидко розмножуються, відкладаючи яйця в складках екзоскелета. За сприятливих умов розвиток одного покоління триває трохи більше тижня. Швидкість поширення паразита в межах одного вулика залежить від інтенсивності контактів між бджолами.

Шкодочинність Acarapis externus полягає у виснаженні організму бджоли через постійне живлення її гемолімфою. Масове ураження призводить до зменшення тривалості життя бджіл, зниження їхньої льотної активності та загального ослаблення сім'ї, що робить її більш сприйнятливою до інших хвороб або несприятливих умов навколишнього середовища.

Основні методи захисту включають регулярну діагностику пасік на наявність зовнішніх паразитів. Для боротьби використовують методи обкурювання вулика дозволеними акарицидними засобами, а також контрольоване використання препаратів на основі ефірних олій. Важливим елементом є підтримання сили бджолиних сімей та дотримання санітарних норм при утриманні пасіки.