Щитомордники

Рід Agkistrodon (щитомордники) належить до родини Гадюкові (Viperidae), ряд Лускаті (Squamata). Хоча вони не поїдають рослини, ці плазуни класифікуються як об'єкти, що створюють перешкоди в сільськогосподарській діяльності. Вони не завдають прямої шкоди врожаю, але їх присутність створює ризики для безпеки праці під час вирощування та збору сільськогосподарських культур.

Середовищем існування цих змій є поля з високою вологістю, густі зарості бур'янів та ділянки з розвиненою меліоративною системою. Вони віддають перевагу посівам, що забезпечують їм укриття та захист від перегріву. Окрім того, їх скупчення часто спостерігається на полях, де зафіксовано високу чисельність гризунів, які є основним джерелом живлення для щитомордників.

Біологічний цикл щитомордників залежить від температурного режиму та вологості ґрунту. Вони є яйцеживородячими, що дозволяє їм адаптуватися до різних кліматичних умов. У зимовий період вони впадають у сплячку, обираючи місця нижче рівня промерзання ґрунту, часто в межах сільськогосподарських угідь або поблизу сховищ для зерна.

Вредоносність полягає у створенні небезпечної ситуації для робітників, що проводить польові операції. Укуси змій викликають серйозні запальні процеси, що потребує обов'язкової госпіталізації. Через ризик нападу на техніку або персонал, проведення механізованих робіт може бути ускладненим або зупиненим, що негативно впливає на дотримання графіка агротехнічних заходів.

Система захисних заходів спрямована на зміну середовища існування, щоб зробити його непридатним для змій:

• Систематичне видалення бур'янів на межах полів та вздовж зрошувальних каналів.
• Контроль чисельності мишоподібних гризунів за допомогою сучасних дератизаційних засобів.
• Прибирання будівельного сміття та ліквідація природних укриттів для змій поблизу виробничих зон.
• Забезпечення працівників спецодягом для підвищеної безпеки під час роботи в польових умовах.