Вузькотіла златка

Вузькотіла златка Agrilus dimidiatus належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини златок (Buprestidae). Це небезпечний стовбуровий шкідник, який у фазі личинки пошкоджує камбіальний шар кори дерев та чагарників, що призводить до їх поступового висихання.

Основну шкоду завдають личинки, що живляться тканинами під корою. Дорослі комахи можуть гризти листя, але їхня активність порівняно з личинками менш руйнівна для здоров'я дерева. Порушення провідних шляхів деревини призводить до зупинки сокоруху та загибелі гілок або всього дерева.

Біологічний цикл розвитку зазвичай триває від одного до двох років. Імаго з’являються навесні, після чого відбувається відкладання яєць у тріщини кори. Личинки, що вилуплюються, одразу проникають під кору, де утворюють звивисті ходи, які стають причиною глибокого виснаження рослини.

Ознаками присутності шкідника є передчасне жовтіння листя, усихання верхівок та окремих скелетних гілок. На корі уражених дерев можна помітити характерні отвори напівкруглої форми, через які виходять дорослі жуки. Пошкоджені дерева стають вразливими до вторинних інфекцій та інших комах-ксилофагів.

Заходи боротьби з вузькотілою златкою мають бути комплексними:

• регулярний огляд насаджень та видалення ослаблених дерев;
• використання інсектицидних обробок під час виходу жуків;
• забезпечення оптимального водного та поживного режиму для рослин;
• застосування біологічних методів контролю, де це можливо.