Зеленосмугаста кобилка

Систематичне положення: Зеленосмугаста кобилка (Aiolopus thalassinus) належить до ряду прямокрилих (Orthoptera) та родини саранових (Acrididae). Це комаха, що має широке поширення в Палеарктиці, віддаючи перевагу вологим ділянкам, заплавам річок та зрошуваним угіддям, де вона знаходить сприятливі умови для розмноження.

Культури, що пошкоджуються: Цей шкідник є вираженим поліфагом, проте найбільшої шкоди завдає зерновим злаковим культурам: пшениці, ячменю, рису, просу та кукурудзі. Також спостерігаються випадки пошкодження посівів багаторічних трав, зокрема люцерни, особливо в умовах посушливого літа, коли природної кормової бази стає недостатньо.

Біологія та цикл розвитку: Комаха має неповний цикл перетворення. Зимує у фазі яйця, які відкладаються у ґрунт групами (кубиками). Навесні, за сприятливих температур, відроджуються личинки, які проходять п'ять стадій розвитку. Імаго з’являються у другій половині літа, активно мігрують та розмножуються, забезпечуючи поширення виду на нові території.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Імаго та личинки обгризають листя, залишаючи лише грубі жилки, а також пошкоджують стебла та волоті. Масове розмноження кобилки призводить до повного оголення рослин, що зупиняє їх ріст та розвиток. Значні втрати врожаю фіксуються при інтенсивному нальоті шкідника на ранніх етапах розвитку культур.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на застосуванні системи агротехнічних та хімічних заходів. Важливим є лущення стерні та зяблева оранка, що знищує відкладені яйця. У разі критичного перевищення порогу чисельності рекомендується обприскування інсектицидами широкого спектра дії відповідно до регламентів застосування пестицидів.

• Моніторинг крайових смуг полів у весняний період.
• Боротьба з бур'янами на полях та навколо них.
• Хімічна обробка при виявленні осередків масового відродження личинок.