Хлібний жук-кузька

Систематичне положення. Хлібний жук-кузька (Anisoplia austriaca) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Цей вид вважається одним із найнебезпечніших для зернового господарства в умовах лісостепової та степової зон України.

Культури, що пошкоджуються. Жук завдає шкоди передусім пшениці, ячменю, житу та вівсу. Дорослі особини (імаго) харчуються зерном у стадії молочно-воскової стиглості, виїдаючи його повністю або частково. Личинки, що живуть у ґрунті, пошкоджують кореневу систему злакових рослин, що стримує їхній розвиток.

Біологія та цикл розвитку. Генерація жука дворічна. Зимують личинки різних віків у ґрунті на глибині до 30-40 см. Навесні наступного року личинки піднімаються у верхні шари ґрунту, де заляльковуються. Виліт імаго зазвичай припадає на червень, що збігається з початком наливу зерна в колосі.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Дорослі жуки надзвичайно ненажерливі. Вони не лише виїдають зерно, а й вибивають його з колоса під час харчування. В умовах високої чисельності шкідника втрати врожаю можуть бути критичними, а пошкоджені посіви стають вразливими до вторинного ураження грибковими захворюваннями.

Заходи захисту. Система боротьби з Anisoplia базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів:

• Глибока зяблева оранка з оборотом пласта, що знищує личинок.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами зернових.
• Швидке проведення збиральних робіт у стислі терміни.
• Обробка посівів дозволеними інсектицидами в період масової появи шкідника.