Мокриця Спейєра

Систематичне положення. Мокриця Спейєра (Armadillidium speyeri) належить до ряду Рівноногі ракоподібні (Isopoda), родини Armadillidiidae. Це наземний представник ракоподібних, який пристосувався до життя в умовах з високим рівнем вологості, часто стаючи проблемою для агрономів у тепличному господарстві та на зволожених ділянках.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл цього виду тісно пов’язаний із вологістю. Мокриці активні переважно в нічний час, уникаючи прямих сонячних променів. Вони віддають перевагу місцям із розкладеною органікою, де мають доступ до їжі та вологи. Розмноження відбувається досить швидко в теплицях, де створюються постійні сприятливі умови для розвитку личинок у виводкових сумках самок.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Мокриці поїдають соковиті частини рослин, залишаючи по собі нерівні краї та вигризання на листках. Особливу небезпеку вони становлять для молодих паростків та плодів, що контактують із вологим ґрунтом. Окрім прямого механічного пошкодження, вони переносять спори збудників хвороб, що значно знижує товарну якість та врожайність культур.

Культури, що пошкоджуються. Armadillidium speyeri є багатоїдним шкідником. Найбільш вразливими є овочеві культури закритого ґрунту: томати, огірки, салати та кабачки. Крім того, вони завдають суттєвої шкоди декоративним рослинам у квітниках та розсаді, яка вирощується в парниках із недостатньою вентиляцією.

Заходи захисту. Для мінімізації пошкоджень рекомендується комплексний підхід:

• Покращення дренажної системи та вентиляції в теплицях для зниження вологості повітря.
• Систематичне прибирання рослинних решток, у яких ховаються дорослі особини.
• Розкладання пасток у вигляді вологих дощок або картону, які вранці збирають разом із вредителями.
• Використання дозволених препаратів-моллюскоцидів для обробки ґрунту навколо основи рослин, що піддаються нападу.