Бігунчик Іллігера

Бігунчик Іллігера (Bembidion illigeri) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини турунів (Carabidae). Хоча більшість представників цієї родини є ентомофагами, окремі види роду Bembidion здатні пошкоджувати сільськогосподарські культури, особливо в умовах значної чисельності популяції та браку природної поживи.

Цей шкідник завдає шкоди переважно посівам зернових колосових культур. Найбільшу небезпеку він становить для сходів у початковий період вегетації. Вразливими також можуть бути молоді овочеві культури, особливо за умов ранньої та сухої весни, коли жуки шукають альтернативні джерела живлення.

Біологія виду передбачає зимівлю імаго у верхніх шарах ґрунту або під рослинними рештками. Навесні, з підвищенням температур, жуки стають активними, починають інтенсивно харчуватися та розмножуватися. Життєвий цикл включає повне перетворення, причому личинки ведуть прихований спосіб життя в ґрунті, що ускладнює своєчасне виявлення шкідника.

Шкодочинність проявляється у пошкодженні проростків, виїданні тканин листя та насіння. Це призводить до зрідженості посівів, затримки росту рослин та, як наслідок, зниження продуктивності агроценозу. Особливо небезпечним є пошкодження точки росту на початкових етапах розвитку культур, що може спричинити повну загибель окремих рослин.

Система захисних заходів повинна базуватися на превентивних методах. Необхідно впроваджувати сівозміни, проводити якісний обробіток ґрунту, що порушує умови розвитку шкідника, та забезпечувати високу культуру землеробства. У разі масового поширення доцільно проводити обробку посівів сучасними інсектицидами, які мають вибіркову дію на жуків.

• Обов’язкове знищення післяжнивних решток та бур’янів.
• Використання протруйників для захисту насіння від ґрунтових шкідників.
• Моніторинг чисельності шкідника за допомогою ґрунтових розкопок навесні.