Плоский кліщ джункус

Систематичне положення цього шкідника належить до родини Tenuipalpidae (плоскі кліщі), ряду Trombidiformes. Ці організми є дрібними кліщами, які не продукують павутину, на відміну від павутинних кліщів, і мають сплющене тіло, що допомагає їм мешкати у важкодоступних місцях рослин.

Культури, що пошкоджуються, охоплюють широкий спектр декоративних видів. Найбільш відомим господарем є ситняг (Juncus), звідки й походить видова назва кліща. Проте, він також зустрічається на багатьох кімнатних рослинах та оранжерейних культурах, де може розмножуватися досить інтенсивно за сприятливих умов середовища.

Біологія та цикл розвитку шкідника включають послідовні фази: яйце, личинка та декілька німфальних стадій до дорослого стану. В умовах теплиць розвиток може тривати безперервно протягом усього року. Кліщі дуже чутливі до зміни температури, проте висока вологість і тепло стають ідеальними умовами для їхнього стрімкого розмноження та заселення сусідніх рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність зумовлені механічним висмоктуванням соку з клітин рослин. На місцях живлення утворюються знебарвлені плями, які згодом спричиняють загальне пожовтіння (хлороз), затримку росту та деформацію молодих пагонів. Ослаблені рослини втрачають свій товарний вигляд та стають вразливими до вторинних інфекцій.

Заходи захисту передбачають використання комплексу методів контролю чисельності. Починати слід з карантину нових рослин та підтримання належної гігієни в місцях вирощування. Хімічний захист передбачає використання акарицидів, які ефективно знищують як дорослих особин, так і німф, враховуючи необхідність повторних обробок для знищення молоді, що вилуплюється з яєць.

• Періодичний огляд рослин за допомогою лупи.
• Видалення сильно уражених частин рослин.
• Використання спеціалізованих акарицидних препаратів.
• Контроль вологості повітря для зниження темпів розмноження.