Букратес

Букратес (лат. Bucrates) належить до ряду прямокрилих (Orthoptera), родини справжніх коників (Tettigoniidae). Ці комахи мають специфічну морфологію, що дозволяє їм ефективно маскуватися в рослинності. У сільськогосподарському виробництві вони можуть виступати як серйозні шкідники, особливо в роки з екологічними умовами, сприятливими для їхнього розмноження.

Спектр культур, які пошкоджує цей шкідник, досить широкий. Він охоплює зернові, овочеві та технічні культури, а також посіви кормових трав. Найбільшої шкоди завдають дорослі особини та личинки старших віків, які інтенсивно живляться зеленими частинами рослин, сповільнюючи їхній розвиток та знижуючи якість товарної продукції.

Біологія та цикл розвитку букратеса базуються на неповному перетворенні. Після спарювання самки відкладають яйця у ґрунт або рослинні рештки. Ембріональний розвиток триває досить довго, зазвичай зимують яйця. Навесні з’являються личинки, які проходять кілька віків розвитку до фази імаго, що супроводжується інтенсивним живленням.

Характер пошкоджень полягає у грубому об’їданні листкової пластинки, часто до головних жилок, пошкодженні зав’язей та молодих пагонів. Шкодочинність визначається щільністю популяції: при масовому розмноженні пошкодження можуть набувати осередкового або суцільного характеру, що призводить до значного недобору врожаю та послаблення імунітету культур.

Заходи захисту повинні бути спрямовані на обмеження чисельності популяції. Рекомендується:

• проведення зяблевої оранки для знищення кладок яєць;
• знищення бур’янів, які слугують резерватами шкідника;
• застосування інсектицидних обробок при виявленні порогової чисельності;
• використання крайових обробок полів для стримування міграції комах.