Ропуха зелена

Ропуха зелена (лат. Bufo viridis) — представник ряду безхвостих земноводних родини ропухових. Це вид, що добре пристосувався до антропогенних ландшафтів, включаючи городи, сади та тепличні господарства. Хоча біологічно цей організм є корисним хижаком, що поїдає шкідливих комах, в умовах інтенсивного вирощування овочів він може створювати певні агротехнічні труднощі.

Безпосередньої шкоди культурам (поїдання листя чи плодів) ропухи не завдають. Проте в умовах теплиць та розплідників вони можуть пошкоджувати дрібні сходи через свою активну нічну діяльність. Пересуваючись по грядках, дорослі особини можуть приминати тендітні паростки, що призводить до їх загибелі або уповільнення росту, а також порушувати структуру пухкого ґрунту в касетах для розсади.

Життєвий цикл ропухи включає водну та наземну стадії. Розмноження відбувається навесні у водоймах, після чого дорослі особини ведуть переважно наземний спосіб життя. Вони шукають вологі та затінені місця, що часто збігається з зонами, де вирощується розсада. Висока вологість і наявність мульчі стають ідеальними умовами для денного відпочинку цих амфібій.

Характер пошкоджень носить механічний характер. Найбільшу шкоду вони завдають у період проростання насіння та адаптації розсади, коли навіть незначний тиск на субстрат призводить до випадання рослин. У деяких випадках велика концентрація земноводних у парниках може призводити до забруднення виробничих зон продуктами життєдіяльності, що небажано для суворого санітарного контролю.

Заходи захисту спрямовані на запобігання проникненню тварин у закритий ґрунт. Для цього необхідно облаштовувати теплиці герметичними сітками та усувати місця можливого схову навколо грядок. Оскільки ропуха зелена — це частина природного контролю чисельності слимаків та медведок, радикальні методи боротьби проти неї є недоцільними; краще застосовувати бар'єрні методи, щоб мінімізувати фізичний контакт з посівами.