Бульбочковий довгоносик

Бульбочковий довгоносик (лат. Sitona sp.) є небезпечним представником родини довгоносиків (Curculionidae), що завдає відчутної шкоди сільському господарству. Цей жук поширений повсюдно, де вирощують бобові культури та коренеплоди.

Шкідник активно пошкоджує широкий спектр культур, зокрема горох, люцерну, конюшину, сою, вику та кормовий буряк. Найбільш вразливими є сходи рослин у початковий період вегетації, коли їхній імунітет ще недостатньо сформований.

Розвиток довгоносика відбувається за повним циклом. Перезимівля комах відбувається у стадії імаго в ґрунті або рослинних рештках. З настанням весняного тепла жуки мігрують на посіви, де після додаткового живлення відкладають яйця, з яких згодом з’являються личинки.

Вредоносність полягає у подвійному впливі: дорослі особини об’їдають краї листків, а личинки знищують бульбочки на корінні, що призводить до втрати здатності рослин фіксувати атмосферний азот. Це суттєво послаблює рослину і знижує майбутній врожай.

• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція посівів.
• Використання протруйників для насіння.
• Застосування інсектицидів у критичні фази розвитку.
• Проведення ранніх строків сівби для випередження виходу шкідника.

Система захисту має базуватися на моніторингу посівів. При виявленні масового заселення необхідно негайно застосовувати хімічні засоби захисту, дотримуючись регламентів безпеки та норм внесення препаратів.