Люцерновий довгоносик

Систематичне положення: Люцерновий довгоносик (Hypera postica) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Довгоносики (Curculionidae). Це один із найнебезпечніших шкідників посівів багаторічних бобових трав, здатний спричинити значні втрати врожаю кормових культур.

Які культури пошкоджує: Основним об'єктом живлення є люцерна, проте в окремих випадках спостерігається живлення на таких культурах, як буряк кормовий, ріпак озимий, капуста городня, кавун, диня, ячмінь озимий, хміль звичайний та навіть яблуня домашня, що робить його потенційно багатоїдним шкідником.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток проходить в одній генерації протягом року. Зимують імаго у верхньому шарі ґрунту або під рослинними залишками. Навесні жуки розпочинають інтенсивне живлення, після чого самки відкладають яйця всередину стебел. Личинки, що з'являються згодом, харчуються листям, завдаючи основної шкоди рослинам до моменту заляльковування.

Характер пошкоджень та шкідливість: Шкоду завдають як дорослі жуки, так і личинки. Личинки скелетують листя, залишаючи лише жилки, що призводить до загального пригнічення росту та зниження якості кормової маси. Найбільша шкодочинність відзначається у першому укосі, коли чисельність личинок досягає критичних значень.

• Збирання люцерни у фазі початку бутонізації для порушення циклу розвитку шкідника.
• Якісний обробіток ґрунту та боронування для знищення личинок і лялечок.
• Використання хімічних засобів захисту рослин (інсектицидів) при перевищенні ЕПВ.
• Дотримання просторової ізоляції між полями люцерни різних років використання.