Європейська сарна

Європейська сарна (Capreolus capreolus) належить до ряду парнокопитних, родини оленевих. У сільськогосподарському виробництві цей вид часто розглядається як шкідник, здатний завдавати значної економічної шкоди врожаю, особливо в господарствах, що межують із лісовими масивами.

Найбільшої шкоди сарни завдають посівам озимої пшениці, жита, озимого ріпаку, а також молодим насадженням плодових культур. У зимовий період, через дефіцит кормів у лісі, тварини масово виходять на поля, де знаходять соковиту зелену масу, яка є для них привабливим джерелом живлення.

Біологічний цикл розвитку сарни передбачає високу рухливість та здатність до швидкої адаптації. У весняний період, коли відростає перша зелень, пошкодження стають особливо помітними, оскільки тварини витоптують посівну площу і виїдають точки росту рослин, що перешкоджає їх нормальному вегетативному розвитку.

Вредливість сарни виявляється у механічному пошкодженні надземної частини рослин. Інтенсивне випасання призводить до зрідження посівів, зниження енергії кущення та ризику ураження пошкоджених тканин патогенами, що в кінцевому результаті суттєво знижує валовий збір сільськогосподарської продукції.

• Монтаж сітчастих огорож та електропастухів по периметру поля.
• Застосування запахових репелентів, які відлякують диких копитних.
• Використання візуальних засобів (опудала, світловідбивачі).
• Влаштування спеціальних підгодівельних майданчиків у лісі для відведення тварин від полів.