Іспанська жужелиця

Систематичне положення. Іспанська жужелиця (лат. Carabus hispanus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини жужелиць (Carabidae). Це вид, що має специфічне географічне поширення і в умовах південно-західної Європи може виступати як факультативний шкідник сільськогосподарських угідь.

Культури та шкодочинність. Шкідник завдає шкоди посівам зернових колосових, овочевим культурам та технічним рослинам на етапі появи сходів. Комахи пошкоджують наземні органи рослин, вигризаючи епідерміс та м'які тканини, що негативно впливає на загальний стан вегетації та призводить до зниження продуктивності сільськогосподарських культур.

Біологія та розвиток. Розвиток Carabus hispanus відбувається з повним перетворенням. Імаго мають міцні щелепи, які дозволяють харчуватися не лише білковою їжею тваринного походження, але й рослинною тканиною. Личинки є дуже рухливими та агресивними, їх активність залежить від температурного режиму та наявності достатньої кількості вологи у прикореневому шарі ґрунту.

Господарське значення. Масове розмноження іспанської жужелиці на полях може спричинити значне зрідження посівів. Для агрономів цей вид є об'єктом моніторингу в зонах, де поєднання кліматичних умов сприяє його інтенсивному розмноженню та міграції на поля з прилеглих лісосмуг або необроблюваних ділянок.

Меры захисту. Ефективна боротьба з цим шкідником базується на комплексному підході:

• Глибока оранка восени для знищення місць зимівлі комах.
• Очищення країв полів від бур'янів, що слугують резерватами для шкідника.
• Моніторинг посівів у фазі проростання для своєчасного виявлення шкоди.
• Застосування інсектицидних протруйників насіння для захисту молодих паростків від жуків та личинок.