Шкідлива черепашка

Шкідлива черепашка (лат. Eurygaster integriceps) — це один із найнебезпечніших фітофагів зернових культур, що належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Щитники-черепашки (Scutelleridae). Цей клоп має характерну щитоподібну форму тіла, що забезпечує йому високу стійкість до несприятливих зовнішніх умов.

Основними кормовими рослинами для цього шкідника є злакові культури: озима та яра пшениця, ячмінь та жито. Клопи мають спеціалізований ротовий апарат колючо-сисного типу, за допомогою якого вони висмоктують поживні речовини з тканин рослин, що призводить до їх поступового в’янення та зниження якості врожаю.

Біологічний цикл розвитку включає зимування дорослих особин у підстилці лісових смуг або в горах. Навесні, при встановленні середньодобових температур вище 10–12°C, шкідники масово переселяються на посіви зернових. Після парування самиці відкладають яйця на листя, з яких згодом виходять личинки, що проходять п’ять етапів розвитку до перетворення на дорослу комаху.

Шкодочинність проявляється через пошкодження стебел і зерна. У фазі виходу в трубку уколи клопа спричиняють білоколосицю та вилягання посівів. Найбільшої шкоди завдають личинки та імаго нового покоління під час наливання зерна: слина комах містить протеолітичні ферменти, які розщеплюють білки, внаслідок чого зерно втрачає хлібопекарські якості.

Система захисних заходів має бути інтегрованою та охоплювати різні аспекти господарювання. Рекомендується впроваджувати сівозміни, що обмежують розмноження шкідника, проводити раннє збирання врожаю та вирощувати стійкі сорти пшениці. При перевищенні економічного порогу шкодочинності обов’язковим є проведення обробок полів дозволеними інсектицидами системної дії.

• Використання ранньостиглих сортів.
• Своєчасна боротьба з бур’янами.
• Знищення місць зимівлі комах.
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток.
• Хімічна обробка посівів у період відродження личинок.