Кукурудзяний блискучий жук

Систематичне положення. Кукурудзяний блискучий жук (Carpophilus dimidiatus) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини блискіток (Nitidulidae). Цей вид вважається небезпечним шкідником, який спеціалізується на пошкодженні продукції, що зберігається, та врожаю в польових умовах, особливо в регіонах з теплим кліматом.

Культури, що пошкоджуються. Комаха має широкий спектр кормових об’єктів, включаючи кукурудзу, пшеницю, ячмінь, насіння олійних культур, сухофрукти, прянощі та какао. Найбільшої шкоди завдає запасам зерна на складах, проте може заселяти і плоди в садах, якщо вони мають механічні пошкодження або ознаки грибкової інфекції, що приваблює жуків запахом бродіння.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження Carpophilus dimidiatus відбувається дуже інтенсивно за сприятливих умов — високої вологості та температури. Самки відкладають яйця у субстрат, яким живляться личинки. Личинки дуже рухливі та активно живляться тканинами плодів або зернівками, що призводить до прискореного розвитку поколінь. Висока пластичність до умов середовища дозволяє їм виживати в різних кліматичних зонах.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Імаго та личинки прогризають ходи всередині зерна або м’якоті плодів, перетворюючи їх на труху. Окрім прямої втрати ваги, продукція стає нетоварною через наявність екскрементів та фрагментів тіл комах. Найбільш небезпечним наслідком є стимуляція розвитку вторинної мікрофлори, зокрема плісняви, що може зробити зерно токсичним для використання в кормових цілях.

Заходи захисту. Система захисту передбачає насамперед профілактику, що базується на підтриманні низької вологості продукції (менше 13%) та чистоти в місцях зберігання. Для знищення популяції шкідника на складах використовують фумігацію дозволеними препаратами. Важливо також проводити регулярний контроль якості партій зерна, щоб вчасно виявити осередки зараження та провести локальну обробку.

• Підтримання режиму низької вологості зернопродуктів.
• Санітарна обробка складських приміщень перед закладанням врожаю.
• Використання фумігації для знезараження заражених партій.
• Контроль за герметичністю та станом зерносховищ.