Верблюжий носоглотковий овод

Cephalopina titillator, або верблюжий носоглотковий овод, належить до родини Oestridae (Оводи) ряду Двокрилі. Цей специфічний паразит є головною причиною виникнення цефалопінозу у верблюдів. Комаха спеціалізується на паразитуванні у верхніх дихальних шляхах тварини, завдаючи значних збитків тваринництву в регіонах розведення цих тварин.

Біологія виду передбачає дуже цікавий спосіб розмноження: самка овода є живородною. Вона літає навколо голови верблюда і під час польоту впорскує личинок першої стадії в ніздрі тварини. Цей процес дуже дратує верблюдів, викликаючи в них захисну реакцію у вигляді різких рухів головою, тертя носа об предмети та панічного стану в усьому стаді.

Личинки, що потрапили в носову порожнину, пересуваються до глотки та повітроносних мішків, де вони закріплюються на тривалий період. Протягом усього циклу розвитку, що може тривати майже рік, личинки живляться секретами слизових оболонок та кров’ю, що викликає подразнення, гіперплазію слизової та появу виразок у місцях їхнього кріплення.

Шкода від паразитування овода полягає у виснаженні верблюдів через постійний біль та утруднене дихання. Хворі тварини втрачають апетит, стають менш витривалими, а при масовій інвазії спостерігається значне зниження молочної продуктивності та погіршення якості вовни. Крім того, наявність личинок послаблює імунітет, відкриваючи шлях для вторинних бактеріальних інфекцій.

Система захисту базується на масовій хіміотерапії всього поголів'я. Основні заходи включають:

• Використання сучасних ін’єкційних або системних протипаразитарних засобів.
• Проведення планових обробок до початку масового вильоту імаго.
• Санітарне очищення місць утримання тварин від личинок, що пройшли окуклення.