Цикадка білоточкова

Цикадка білоточкова (Ceresa albidosparsa) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) та родини горбаток (Membracidae). Ці комахи мають специфічну зовнішність: їхня передньоспинка часто виступає назад над черевцем, що робить їх схожими на дрібні шипи або частини рослин, що допомагає їм маскуватися на гілках.

Коло шкідливості цього виду охоплює багато плодових дерев, зокрема яблуні, груші та різноманітні кісточкові породи. Окрім садових культур, вони можуть заселяти живоплоти та дикорослі чагарники, які стають джерелом поширення шкідника на промислові або аматорські садиби.

Біологія виду тісно пов’язана з циклом розвитку на деревних рослинах. Самки відкладають яйця безпосередньо під кору молодих пагонів, роблячи там глибокі насічки. Личинки, що з'являються навесні, активно живляться соком рослин, проколюючи молоді тканини своїм ротовим апаратом колючо-сисного типу.

Вредоносність полягає не лише у висмоктуванні поживних речовин, а й у механічному пошкодженні кори під час відкладання яєць. Ці розрізи призводять до відмирання кори, утворення «кілець» на гілках, що з часом стає причиною пожовтіння, засихання верхівок пагонів та послаблення загального стану дерева.

Для захисту садів від цього шкідника рекомендується:

• Проведення своєчасної обрізки та видалення гілок з ознаками яйцекладок.
• Використання інсектицидів у критичні фази розвитку личинок (пізня весна).
• Боротьба з бур'янами у пристовбурових колах, що обмежує середовище проживання шкідника.
• Забезпечення оптимального режиму живлення для швидкого загоєння ран на корі дерева.