Цикада горбатка

Цикада горбатка Ceresa vitulus є представником родини Горбатки (Membracidae), ряду Напівтвердокрилі. Ця комаха має характерний виріст на спині, що нагадує горб, за що і отримала свою назву. Як сільськогосподарський шкідник, вона становить серйозну загрозу для інтенсивного садівництва, поширюючись у багатьох кліматичних зонах.

Об'єктами живлення Ceresa vitulus є переважно плодові культури. Найбільшої шкоди комаха завдає яблуням, грушам, персикам та іншим кісточковим породам. Окрім плодових, шкідник може вражати розсадники та декоративні насадження, де харчується клітинним соком молодих пагонів та листя.

Життєвий цикл комахи включає стадію яйця, личинки (ніфми) та дорослої особини. Цикадка зимує у фазі яєць, які самки відкладають під кору однорічних пагонів. Навесні з’являються личинки, які ведуть рухливий спосіб життя, висмоктуючи поживні речовини, що затримує ріст дерева та знижує його зимостійкість.

Найбільша шкода завдається саме під час відкладання яєць. Пошкоджена кора утворює некротичні ділянки, які згодом перетворюються на тріщини. Це призводить до ослаблення гілок, розвитку вторинних хвороб та ускладнює проходження поживних речовин, що може спричинити відмирання цілих частин крони.

Для ефективної боротьби з цикадою горбаткою необхідно впроваджувати систему захисних заходів:

• Систематичне видалення та спалювання пагонів, уражених яйцекладками, що дозволяє суттєво зменшити популяцію.
• Боротьба з бур'янами у міжряддях та пристовбурних колах для позбавлення личинок середовища існування.
• Використання біологічних засобів захисту та вибіркових інсектицидів у критичні фази розвитку шкідника.
• Стимулювання природних ворогів, що обмежують розмноження комах у саду.