Злакова мінуюча муха

Злакова мінуюча муха (Cerodontha denticornis) належить до ряду Двокрилі, родини Мінуючі мушки (Agromyzidae). Цей фітофаг є досить поширеним шкідником, який у стадії личинки веде внутрішньотканинний спосіб життя, виїдаючи паренхіму листя злакових культур.

Основними кормовими об'єктами для цього виду є пшениця, ячмінь, овес та багаторічні злакові трави. Найбільшу небезпеку шкідник становить для озимих та ярих зернових у фазі раннього розвитку, оскільки пошкодження асиміляційного апарату на стадії формування стебла критично впливає на врожайність.

Біологія шкідника тісно пов'язана з погодними умовами. Імаго активні в теплу пору року, відкладаючи яйця в тканини молодого листя. Личинки, що відроджуються, прокладають ходи-міни, харчуючись хлорофілоносною тканиною. Розвиток покоління залежить від температурного режиму, причому за сприятливих умов можливий розвиток кількох генерацій за сезон.

Зовнішні прояви пошкодження виглядають як світлі смужки на листі. Через ці міни рослина втрачає здатність до нормального фотосинтезу, листя передчасно скручується та відмирає. У разі масового ураження посіви виглядають пригніченими, що призводить до зменшення маси тисячі зерен та погіршення якості врожаю.

Система захисту базується на комплексних заходах. Важливою є боротьба з бур'янами, які є резерваторами шкідника. Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, які проникають у рослину і знищують личинок всередині листкової пластинки. Моніторинг за допомогою жовтих клейових пасток дозволяє вчасно виявити початок льоту мух.