Хлорофорус діадема

Хлорофорус діадема (Chlorophorus diadema) належить до родини жуків-вусачів (Cerambycidae), ряд Твердокрилі (Coleoptera). Цей вид є небезпечним ксилофагом, життєвий цикл якого тісно пов'язаний з деревинними тканинами ослаблених або пошкоджених рослин. У сільськогосподарській практиці він розглядається як об'єкт, що потребує пильного фітосанітарного контролю.

Основним об'єктом живлення та ураження для цього виду є виноградна лоза. Личинки жука проникають під кору та вглиб деревини винограду, де прокладають звивисті ходи. Це призводить до серйозного порушення сокоруху, ослаблення загального стану рослини, зниження врожайності, а за умови високої чисельності — до поступового відмирання цілих рукавів або всього куща.

Біологія шкідника має річний або дворічний цикл розвитку. Дорослі жуки (імаго), які живляться пилком квітів, з’являються у літній період. Після спарювання самки відкладають яйця у тріщини кори або місця механічних пошкоджень виноградних лоз. Личинки, що вилуплюються, одразу заглиблюються в деревину, де розвиваються, живлячись внутрішніми тканинами стебла.

Шкодочинність хлорофоруса зумовлена його прихованим способом життя, що значно ускладнює своєчасне виявлення осередків ураження. Зовнішні ознаки пошкодження стають помітними лише тоді, коли суттєво порушується провідна система лози, що проявляється у пожовтінні листя, засиханні суцвіть та загибелі багаторічних частин виноградного куща.

Система захисту базується на агротехнічних та профілактичних заходах. Рекомендується виконання наступних дій:

• Систематичне обрізання та спалювання сухих, уражених частин лози, де зосереджуються личинки.
• Підтримка оптимального рівня агрофону для підвищення стійкості рослин до шкідників.
• Застосування інсектицидів у період літа імаго до моменту відкладання яєць.
• Постійний моніторинг виноградників для виявлення ранніх ознак життєдіяльності шкідника.