Білолобий коник

Білолобий коник (лат. Decticus albifrons) — це представник родини справжніх коників (Tettigoniidae) ряду прямокрилих. Візуально комаха вирізняється характерною білою смугою на голові та переднеспинці, що і дало йому відповідну назву. У польових умовах він часто зустрічається на відкритих просторах, пасовищах та сільськогосподарських угіддях, де може виступати як другорядний шкідник.

Вказаний вид всеїдний і проявляє виражену трофічну пластичність. Основними об'єктами живлення в агроценозах є технічні та зернові культури, зокрема підняті сходи соняшнику, кукурудзи, люцерни та виноградна лоза. Шкідник віддає перевагу соковитим частинам рослин, які він здатний пошкоджувати як на стадії личинки, так і у дорослому віці.

Біологічний цикл розвитку включає неповне перетворення. Яйця відкладаються самками у ґрунт, де вони перезимовують. Поява личинок відбувається навесні, залежно від температурного режиму ґрунту. Протягом літа личинки активно харчуються, проходячи декілька вікових стадій, після чого перетворюються на імаго, які продовжують життєдіяльність до настання холодної пори року.

Шкодочинність білолобого коника полягає у механічному пошкодженні вегетативних органів рослин. Вони вигризають отвори у листі, об’їдають краї листових пластинок і можуть пошкоджувати стебла, що призводить до порушення фотосинтетичних процесів. У випадках значного чисельного переважання на полях, втрати врожаю можуть ставати економічно відчутними для господарства.

Для мінімізації негативного впливу шкідника рекомендуються наступні заходи:

• Осіння оранка ґрунту, що перешкоджає успішній перезимівлі яєць.
• Очищення країв полів від бур'янів, де скупчуються популяції шкідника.
• Моніторинг чисельності за допомогою пасток або візуальних обліків на ранніх етапах розвитку культур.
• Застосування препаратів інсектицидної групи лише за умови перевищення порогу економічної шкодочинності.