Дендроцерус

Систематичне положення. Дендроцерус (лат. Dendrocerus) належить до ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини Megaspilidae. Це група дрібних комах-наїзників, які в агрономії класифікуються як гіперпаразитоїди. Вони відіграють специфічну роль в екосистемі, оскільки атакують інших комах, що вже паразитують на рослиноїдних шкідниках.

Культури, що уражуються. Ці комахи не живляться тканинами рослин безпосередньо. Вони активно розповсюджені на овочевих, плодово-ягідних та зернових культурах, де присутні колонії попелиць. Саме попелиці та їхні первинні паразитоїди (наприклад, афідіїди) є основним середовищем існування для личинок дендроцеруса.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл дендроцеруса є прикладом вторинного паразитизму. Самка відкладає яйце всередину мумії попелиці, де вже розвивається інший наїзник. Личинка дендроцеруса з'їдає личинку первинного паразита, що значно знижує природний контроль чисельності основних шкідників посівів.

Характер пошкоджень та шкідливість. Основна небезпека дендроцеруса полягає у знищенні корисних ентомофагів. Через це в агроценозах може спостерігатися спалах чисельності фітофагів, оскільки природні вороги не встигають ефективно виконувати свою функцію. Це особливо актуально в промислових теплицях та інтенсивних садах.

Заходи захисту. Боротьба проти дендроцеруса передбачає такі дії:

• Застосування систем моніторингу за допомогою феромонних пасток для виявлення пікових періодів льоту.
• Обмеження використання інсектицидів широкого спектра дії, що вбивають корисних комах.
• Використання біотехнічних методів, що спрямовані на стимуляцію діяльності первинних паразитоїдів.
• Підбір стійких сортів рослин, що мінімізують заселеність попелицями.