Строкатий дятел

Рід Dendrocopos, який належить до родини дятлових (Picidae) ряду дятлоподібних, в агрономічній практиці нерідко класифікується як шкідник, що завдає механічних пошкоджень деревам. Попри те, що ці птахи знищують частину шкідливих комах, їхня діяльність на плодових культурах може бути деструктивною.

Найбільше від діяльності дятлів потерпають плодові насадження: яблуні, груші та кісточкові культури. Птахи вибивають кору, шукаючи здобич, або облаштовують так звані «кузні», де розбивають тверді плоди або насіння, завдаючи при цьому глибоких ран камбію та деревині, що порушує життєдіяльність рослини.

Біологія виду передбачає активне переміщення в пошуках поживи, особливо в осінньо-зимовий період. Дятли ведуть осілий спосіб життя, але їхня територія живлення може розширюватися до садів, особливо якщо на деревах є ознаки заселення стовбуровими шкідниками, що робить дерево об'єктом їхньої постійної уваги.

Характерними ознаками пошкоджень є отвори різної глибини, відшарована кора та локальні механічні пошкодження стовбурів. Головна небезпека полягає у вторинному зараженні: через пошкоджені дятлом місця в дерево проникають спори грибків та бактерії, що спричиняють розвиток некрозів, гнилей та суттєво знижують продуктивність саду.

Система захисту базується на комплексних підходах. До них належать:

• Встановлення візуальних відлякувачів (блікуючі стрічки, опудала хижих птахів).
• Використання ультразвукових чи біоакустичних пристроїв.
• Захист стовбурів металевою або пластиковою сіткою на період зимових міграцій.
• Санітарна обробка ран за допомогою фунгіцидних замазок для запобігання інфекціям.