Сирійський дятел

Сирійський дятел (Dendrocopos syriacus) — птах ряду Дятлоподібні, родини Дятлові. Цей вид є синантропним, тобто тісно пов'язаним із людською діяльністю, що дозволяє йому успішно колонізувати інтенсивні плодові сади, де він знаходить сприятливі умови для гніздування та живлення.

Найбільшої шкоди цей птах завдає промисловим та аматорським садам, пошкоджуючи кісточкові та зерняткові культури. Дятли часто обирають для обробки стовбури яблунь, груш, черешень та волоського горіха, особливо якщо дерева мають ознаки початкового ураження іншими шкідниками або хворобами.

Життєвий цикл птаха тісно пов'язаний із деревною рослинністю. Сирійські дятли ведуть осілий спосіб життя, що призводить до постійного тиску на дерева протягом усього року. Навесні вони шукають місця для виведення пташенят, часто вибираючи для дупел здорові або вже пошкоджені дерева, чим прискорюють їх відмирання.

Основна шкодочинність проявляється у механічному пошкодженні кори та камбію. Через глибокі отвори, зроблені дзьобом, у дерево потрапляють патогени, що викликають некрози та розвиток гнилей. Окрім стовбурів, дятли можуть завдавати збитків урожаю, поїдаючи плоди, що суттєво знижує якість товарної продукції.

Заходи захисту включають такі дії:

• Застосування акустичних пристроїв для відлякування птахів.
• Механічне огородження стовбурів молодих дерев металевою сіткою.
• Своєчасна обробка ран на деревах захисними садомими сумішами.
• Підтримка загального здоров'я саду для обмеження чисельності комах-короїдів, що є приманкою для дятлів.