Слизняк гладкий

Систематичне положення: Слизняк гладкий (лат. Deroceras laeve) належить до ряду Стебельчастоокі (Stylommatophora), родини Агріолімациди (Agriolimacidae). Це невеликий наземний молюск, який завдяки високій адаптивності до умов середовища є серйозним шкідником у сільському господарстві.

Культури, що пошкоджуються: Цей шкідник є надзвичайно ненажерливим поліфагом. Його раціон включає безліч культурних рослин, зокрема капустяні, коренеплоди, ягоди полуниці та різні декоративні культури. Особливо сильно страждають молоді рослини в парниках та на вологих ділянках відкритого ґрунту.

Біологія та розвиток: Біологія виду тісно пов’язана з наявністю вологи. Слизняки гладкі є гермафродитами та здатні до активного розмноження протягом усього вегетаційного періоду. Яйця відкладаються у вогкий ґрунт невеликими купками. Висока вологість повітря та ґрунту є ключовими факторами для їхнього швидкого розвитку та виживання популяції.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Слизняк пошкоджує епідерміс листків та плоди, виїдаючи в них глибокі отвори. Після поїдання тканин на поверхні рослин залишаються сріблясті доріжки засохлого слизу. Це не лише знижує товарний вигляд продукції, але й сприяє розвитку грибкових та бактеріальних інфекцій у місцях пошкоджень.

Заходи захисту: Для зниження чисельності популяції важливо проводити агротехнічні заходи: розпушування ґрунту, вчасне скошування бур’янів навколо ділянок та створення бар’єрів із подрібненої яєчної шкаралупи або попелу. У промислових масштабах ефективним є використання приманок із моллюскоцидами та залучення біологічних агентів контролю.