Златка кинжальна

Златка кинжальна (лат. Dicerca pugionata) належить до родини златок (Buprestidae), ряду твердокрилих (Coleoptera). Цей вид комах спеціалізується на пошкодженні деревини листяних порід, обираючи для заселення дерева, що вже мають певні фізіологічні ослаблення або механічні травми стовбурів.

Серед основних культур, які страждають від цього шкідника, переважають чагарники та дерева з родини розоцвітих. Найбільш вразливими є види глоду (Crataegus), горобини (Sorbus) та ірги (Amelanchier). Окремі популяції також можуть вражати інші види листяних дерев, особливо якщо вони ростуть у несприятливих умовах, що робить їх більш чутливими до атак комах.

Життєвий цикл златки включає розвиток личинки всередині стовбура або товстих гілок. Дорослий жук відкладає яйця в щілини кори. Личинка, що вилуплюється, вгризається під кору, де починає активно харчуватися камбієм та деревиною. Процес розвитку триває тривалий час, під час якого личинка прокладає складні ходи, що порушують сокорух рослини.

Вредіть проявляється у поступовому відмиранні гілок, висиханні верхівки та загальному пригніченні дерева. Через діяльність личинок судинна система дерева перетискається, що призводить до відсутності поживних речовин. На корі дерева часто можна помітити характерні овальні отвори, через які дорослі жуки виходять на поверхню після завершення фази лялечки.

Система захисту рослин базується на превентивних заходах. До них відносяться:

• Регулярна санітарна обрізка та видалення сухостою.
• Підтримка високої агротехнічної культури, що запобігає ослабленню дерев.
• Використання феромонних пасток для моніторингу популяції.
• Обробка інсектицидами в період активного льоту імаго.