Діхейротрихус

Рід Dicheirotrichus належить до великого родини турунів (Carabidae), ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча більшість видів цієї групи є корисними хижаками, певні представники даного роду можуть завдавати шкоди посівам, харчуючись насінням або молодими органами культурних рослин, що робить їх об'єктом уваги агрономічної служби.

Найбільшої шкоди ці жуки завдають зерновим культурам та деяким видам овочевих рослин. Шкідливість особливо проявляється на ранніх фазах розвитку рослин, коли пошкодження насіння або молодих проростків призводить до зниження густоти посівів, що в подальшому негативно позначається на загальній структурі врожаю та якості продукції.

Цикл розвитку включає повне перетворення. Активний період припадає на весняно-літній час. Імаго полюбляють вологі ґрунти, тому часто концентруються на ділянках з поганим дренажем або біля водойм. Зимують дорослі особини у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками, що забезпечує їм виживання у несприятливий зимовий період.

Основна шкода зумовлена живленням личинок та дорослих комах підземними частинами стебел та насінням. Візуально це проявляється у вигляді випадіння проростків, пожовтіння листя та загального пригнічення росту молодих рослин. При високій щільності популяції Dicheirotrichus можливе утворення «плішин» на полях, що потребує негайного втручання.

• Якісна передпосівна обробка ґрунту для руйнування гнізд.
• Своєчасне знищення бур'янів, що служать резерваціями шкідника.
• Використання інсектицидного протруювання насіння перед сівбою.
• Регулярний моніторинг чисельності за допомогою ґрунтових пасток.
• Застосування хімічних засобів захисту лише за перевищення ЕПШ.

Комплекс заходів захисту повинен бути спрямований на інтегроване управління популяцією. Агротехнічні методи є пріоритетними, оскільки вони знижують загальний інфекційний та шкідливий фон поля без надмірного хімічного навантаження на довкілля.