Індійський щитник

Індійський щитник (Dolycoris indicus) — представник ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Справжні щитники (Pentatomidae), який є серйозною загрозою для багатьох сільськогосподарських культур. Цей вид клопів відрізняється високою пристосованістю до різних умов довкілля та здатністю швидко нарощувати чисельність популяції за сприятливих погодних умов.

Серед рослин, що найбільше потерпають від цього шкідника, знаходяться зернові колосові (пшениця, ячмінь, рис) та зернобобові культури. Пошкодження рослин спостерігається протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від стадії сходів і закінчуючи формуванням та дозріванням зерна, що напряму впливає на майбутній урожай.

Біологія розвитку комахи передбачає наявність зимуючої стадії імаго, які активуються навесні. Після спарювання самки відкладають яйця на поверхню листя. Личинки, що виходять з яєць, проходять п'ять стадій розвитку, харчуючись клітинним соком рослин. У теплих регіонах шкідник може розвиватися у декількох поколіннях протягом року.

Шкодочинність полягає у висмоктуванні поживних речовин з молодих пагонів та зернівок. У результаті такого живлення спостерігається затримка росту рослин, пустозернистість, зниження загальної маси врожаю та погіршення технологічних властивостей зерна. Також пошкоджені тканини стають місцем розвитку вторинних хвороб.

Ефективний захист від щитника базується на поєднанні кількох підходів:

• глибока оранка ґрунту восени для знищення місць зимівлі;
• ретельне очищення полів від бур'янів, що слугують резерватами;
• моніторинг чисельності клопів за допомогою феромонних пасток;
• обробка посівів дозволеними інсектицидами при досягненні економічного порогу шкодочинності.