Лишайниця сіра

Лишайниця сіра (Eilema caniola) є представником родини Еребіди (Erebidae), що належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera). Цей вид комах широко поширений у садах та лісосмугах, де основою його життєдіяльності є живлення лишайниками, проте в окремі роки може виявляти активність щодо культурних рослин.

Біологічний цикл розвитку включає повне перетворення: яйце, гусениця, лялечка та імаго. Бабочки активні переважно в нічний час, мають розмах крил близько 3 см і світло-сірий колір, що робить їх непомітними на фоні стовбурів дерев. Гусениці, вкриті волосками, ведуть прихований спосіб життя, зимуючи в тріщинах кори або серед рослинних решток.

Хоча головною поживою для лишайниці є лишайники на корі дерев, за умов високої чисельності популяції гусениці переходять на живлення молодими бруньками та листям плодових культур. Це особливо небезпечно для молодих саджанців, які можуть втратити значну частину вегетативної маси, що призводить до загального пригнічення їхнього розвитку.

Шкодочинність проявляється через пошкодження епідермісу листя та молодих пагонів. Окрім прямого поїдання тканин рослин, шкідник сприяє розвитку вторинних інфекцій, оскільки через механічні пошкодження кори та листя проникають патогенні гриби та бактерії, що ускладнює подальше лікування дерева.

Ефективні методи боротьби ґрунтуються на агротехнічних заходах:

• Очищення стовбурів від лишайників та мохів восени або ранньою весною.
• Побілка стовбурів вапном для знищення місць зимівлі гусениць.
• Обробка саду інсектицидами в період масового виходу личинок.
• Залучення до саду птахів, які активно поїдають волохатих гусениць.