Малий бігунець

Систематичне положення: Малий бігунець (Elaphropus parvulus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини турунів (Carabidae). Хоча більшість представників цієї родини є корисними хижаками, цей специфічний вид може проявляти шкодочинність у посівах польових культур, особливо на ранніх етапах розвитку рослин.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл комахи безпосередньо залежить від температурного режиму ґрунту. Імаго зимують у верхніх шарах ґрунту, під рослинними рештками або у прикореневій зоні. Навесні, як тільки ґрунт прогрівається, шкідники активізуються та починають харчуватися молодими пагонами, що виходять на поверхню.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Основна шкода полягає у механічному пошкодженні проростків. Жуки обгризають ніжні тканини стебел та сім’ядоль, що призводить до деформації або повної загибелі сходів. У результаті на полі спостерігаються «лисини» та значне зрідження посівів, що в подальшому негативно впливає на майбутню врожайність.

Культури: Шкідник найчастіше зустрічається на посівах озимих та ярих зернових культур. В умовах сприятливої погоди для розмноження він здатен пошкоджувати також посіви технічних культур, особливо якщо вони висіяні по непідготовленому ґрунту, де зберігається багато органічних залишків.

Заходи захисту: Для обмеження поширення та чисельності малого бігунця необхідно проводити комплексні заходи:

• Якісний обробіток ґрунту, включаючи глибоку оранку для руйнування місць зимівлі.
• Застосування інсектицидних протруйників насіння для захисту сходів у найбільш вразливий період.
• Систематичний моніторинг посівів на ранніх етапах вегетації.
• Використання дозволених інсектицидів по вегетації, якщо щільність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.