Нитянка

Рід Elaphrus, відомий в українській агрономічній практиці як нитянка, належить до родини турунів (Carabidae), що входять до ряду твердокрилих (Coleoptera). Ці комахи мають специфічну морфологію і пристосовані до життя на вологих ґрунтах, що визначає їхню локалізацію на сільськогосподарських угіддях, прилеглих до водойм або в низинах.

Біологічний цикл розвитку включає повне перетворення. Дорослі особини (імаго) та личинки зазвичай ведуть прихований спосіб життя. Попри те, що основною функцією жужелиць в екосистемі є регуляція чисельності інших комах, за певних кліматичних умов нитянки можуть перемикатися на живлення частинами вегетуючих рослин, пошкоджуючи точки росту.

Характер пошкоджень полягає у вигризанні бруньок та молодих листків на ранніх етапах розвитку культур. Це призводить до ослаблення імунної системи рослини, затримки фаз розвитку та в окремих випадках до зрідження посівів. Особливо чутливими до такого впливу є сходи зернових та деяких технічних культур у ранньовесняний період.

Шкодочинність Elaphrus найбільш помітна на перезволожених полях. Комахи накопичуються в місцях, де вологість ґрунту дозволяє їм комфортно існувати протягом усього життєвого циклу. Висока щільність популяції в поєднанні з несприятливими погодними умовами для розвитку культури може призвести до економічно значущих втрат врожаю.

• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі.
• Покращення дренажу ґрунту на перезволожених ділянках.
• Дотримання строків сівби для швидкого проходження фази вразливості.
• Використання інсектицидних протруйників насіння для захисту сходів.

Основою інтегрованої системи захисту є агротехнічні заходи. Мінімізація сприятливих для нитянки біотопів шляхом окультурення ґрунту дозволяє суттєво знизити чисельність шкідника. Хімічні методи боротьби застосовуються лише у крайньому випадку, коли спостерігається масова поява імаго, що загрожує густоті стояння посівів.