Північноамериканський їжатець

Систематичне положення: Північноамериканський їжатець (Erethizon dorsatum) належить до ряду Гризуни (Rodentia), родини Їжатцеві (Erethizontidae). Цей ссавець відомий своєю здатністю завдавати значної шкоди лісовим екосистемам завдяки особливим харчовим звичкам.

Культури, що пошкоджуються: Цей шкідник надає перевагу хвойним та листяним деревам. Серед найбільш постраждалих видів: різні види сосни, ялини, ялиці, а також листяні дерева, такі як осика, тополя та береза. Шкідник здатен завдати шкоди як молодняку, так і дорослим деревам у лісових масивах.

Біологія та розвиток: Їжатці ведуть нічний спосіб життя та часто займають одні й ті самі ділянки протягом тривалого часу. Розмноження відбувається навесні, народжується одне маля. Важливим фактором є відсутність зимової сплячки, що змушує тварину активно живитися корою та камбієм дерев протягом усієї зими, коли іншої їжі бракує.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Основним типом пошкодження є обгризання кори. Дикобраз знімає кору з верхньої частини стовбура або гілок, що призводить до припинення живлення деревини. Це викликає відмирання верхньої частини крони (верхівковий сухостій), викривлення стовбура, що робить деревину непридатною для господарського використання.

Заходи захисту: Ефективний контроль включає такі заходи:

• Механічні бар'єри у вигляді металевих сіток на стовбурах молодих дерев.
• Застосування розпилювачів зі специфічними відлякувачами (репелентами).
• Зменшення привабливості місць перебування шляхом розчищення підліску.
• Контроль чисельності популяції через природних ворогів або вилучення особин у місцях високої концентрації.