Північноамериканський їжатець

Систематичне положення. Північноамериканський їжатець (Erethizon dorsatum) належить до ряду Гризуни (Rodentia), родини Їжатцеві (Erethizontidae). Це унікальний представник своєї родини на північноамериканському континенті, що відомий своїми гострими голками, які слугують надійним захистом від хижаків.

Які культури пошкоджує. Цей гризун завдає значної шкоди лісовим екосистемам та садам. Він надає перевагу корі та камбію різноманітних дерев, зокрема хвойних (сосна, ялина, ялиця) та листяних (осика, клен, береза, яблуня). Найбільшу небезпеку становить для молодих саджанців у розплідниках.

Біологія та цикл розвитку. Тварини ведуть переважно нічний спосіб життя та активні протягом усього року, не впадаючи у справжню сплячку. Розмноження відбувається раз на рік, народжується одне маля. Завдяки здатності лазити по деревах, вони мають широкий доступ до кормової бази навіть у глибокий сніг.

Характер пошкоджень та шкідливість. Основна шкода завдається взимку, коли їжатець інтенсивно гризе кору дерев. Це часто призводить до кільцевого обгризання стовбура, що блокує рух соків. Такі пошкодження спричиняють загибель верхівки, ослаблення дерева, роблять його вразливим до хвороб та шкідників, або призводять до повної загибелі рослини.

Заходи захисту. Основні методи боротьби спрямовані на створення фізичних перешкод для гризунів:

• Встановлення металевих сіток навколо стовбурів молодих дерев.
• Використання спеціальних захисних циліндрів або труб.
• Обробка кори репелентами з відлякуючим запахом та смаком.
• Залучення природних ворогів, що обмежують чисельність популяції.