Кіт свійський

Рід Felis, а саме вид Felis catus, зазвичай сприймається як корисна тварина для боротьби з гризунами. Проте в умовах інтенсивного землеробства та вирощування розсади ці тварини класифікуються як чинник механічного пошкодження посівів та посадок овочевих культур.

Систематичне положення виду визначається рядом Хижі (Carnivora) та родиною Котові (Felidae). В агрономічному контексті тварини розглядаються як небажані відвідувачі ділянок, які порушують агротехнічний фон обробітку ґрунту через свою високу активність у межах приватних володінь.

Пошкодження культур відбувається через витоптування сходів, розривання ґрунту при влаштуванні місць відпочинку та «туалетів». Особливо вразливими є молоді рослини в теплицях, де коти можуть пошкодити кореневу систему, що призводить до затримки росту або повної загибелі розсади сільськогосподарських культур.

Біологія виду передбачає постійне мічення території, що при розпиленні на рослини призводить до хімічного подразнення тканин листя. Крім того, тривале перебування тварин у закритому ґрунті сприяє ущільненню ґрунту та зміні його фізико-хімічних властивостей, що негативно впливає на мікробіоту та розвиток кореневої системи рослин.

Заходи захисту полягають у створенні перешкод для доступу тварин до грядок. Рекомендується:

• Встановлення металевих сіток-парканів навколо грядок.
• Використання мульчування гравієм або колючими гілками.
• Застосування ультразвукових відлякувачів, що реагують на рух.
• Висадка рослин-репелентів, аромат яких неприємний для котячих.