Кобылка сибірська

Кобылка сибірська (Gomphocerus sibiricus) належить до ряду Прямокрилі, родини Саранові. Це небезпечний шкідник, який завдає великої шкоди сільському господарству, особливо у посушливих степових та лісостепових регіонах, де створює осередки масового розмноження.

Шкідник живиться переважно злаковими культурами, завдаючи шкоди пшениці, ячменю, вівсу, кукурудзі та житу. Крім того, кобилка активно пошкоджує природні та культурні пасовища, знищуючи цінні кормові трави та знижуючи продуктивність тваринництва.

Біологія виду тісно пов’язана з погодними умовами. Зимують яйця, відкладені у ґрунт спеціальними кубушками. Весною, після прогрівання ґрунту, з'являються личинки, які проходять п'ять стадій розвитку, що супроводжується активним живленням та постійним збільшенням обсягів споживання зеленої маси.

Характер пошкоджень полягає у грубому об'їданні листя, пошкодженні колосся та стебел. При високій щільності популяції кобилки здатні повністю знищити посіви, залишаючи лише голі стебла. Це призводить до повної втрати врожаю зернових або критичного зниження якості продукції.

Заходи захисту базуються на комплексному підході. Ефективними є агротехнічні методи, зокрема розпушування ґрунту, що руйнує місця зимівлі яєць. При перевищенні економічного порогу шкодочинності необхідне застосування хімічних інсектицидів, що забезпечують швидке знищення популяції шкідника.

• Зяблева оранка для знищення яєць.
• Систематичний моніторинг полів.
• Використання дозволених інсектицидів.
• Боротьба з бур'янами на краях полів.