Хлібна жужелиця

Систематичне положення. Harpalus desertus належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Туруни (Carabidae). Хоча значна частина представників цієї родини є корисними хижаками, цей вид виділяється як фітофаг, що спеціалізується на пошкодженні культурних рослин, що потребує пильної уваги агрономів у степових та лісостепових зонах.

Які культури пошкоджує. Основними об'єктами живлення шкідника є злакові культури. Найбільшої шкоди завдається посівам озимої та ярої пшениці, ячменю та жита. Пошкодження можуть спостерігатися як на стадії появи сходів, так і в період наливу зерна, коли комахи безпосередньо впливають на формування майбутнього врожаю.

Біологія та цикл розвитку. Комаха має повний цикл метаморфозу. Зимують імаго в ґрунті на різній глибині. Навесні, з настанням сприятливих температур, жуки виходять на поверхню. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у ґрунт. Личинки, що відроджуються, ведуть прихований спосіб життя, активно живлячись тканинами рослин, після чого заляльковуються.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Шкоду завдають як личинки, так і дорослі жуки. Личинки перегризають вузол кущіння або об'їдають листя, що часто призводить до загибелі проростків. Імаго вигризають вміст зернівки в колосі, що різко знижує як урожайність, так і посівні якості зерна. У роки масового розмноження втрати врожаю можуть сягати критичних значень.

Заходи захисту. Система захисту базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів.

• Дотримання сівозміни з виключенням насичення зерновими.
• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі.
• Протруювання насіння інсектицидними препаратами.
• Обприскування посівів дозволеними інсектицидами в період активності імаго.