Геліотрипс

Геліотріпс (Heliothrips) — це рід комах з ряду бахромокрилих (Thysanoptera), що належать до родини трипсів (Thripidae). Ці дрібні шкідники є небезпечними фітофагами, які завдають значної шкоди багатьом культурам. Найбільш поширеним видом є геліотріпс оранжерейний, який спеціалізується на живленні соками рослин у закритому ґрунті.

Спектр рослин-господарів геліотріпса надзвичайно широкий. Від нього страждають цитрусові, декоративні квіти, такі як орхідеї, азалії та антуріуми, а також технічні культури. Шкідник віддає перевагу нижній стороні листка, де він створює колонії, залишаючись непомітним до моменту появи перших явних симптомів пошкодження.

Біологія геліотріпса характеризується високою швидкістю розвитку. Самка відкладає яйця безпосередньо в тканини листка. Личинки, що вилуплюються, проходять кілька стадій розвитку, причому стадії німф часто проходять у ґрунті або на поверхні листя в захищених місцях. Високі температури та вологість стимулюють швидке розмноження комах, дозволяючи їм давати кілька поколінь протягом сезону.

Шкодочинність геліотріпсів проявляється у висмоктуванні клітинного соку, через що на листках утворюються світлі плями, які згодом зливаються. Листя втрачає колір, стає крихким і передчасно відмирає.

• Знебарвлення та некроз листкової пластини.
• Утворення чорних крапок (екскрементів) на нижньому боці листка.
• Затримка росту та зниження імунітету рослини.
• Розвиток сажистих грибів на солодких виділеннях шкідника.

Заходи захисту повинні бути системними та спрямованими на знищення популяції на всіх стадіях розвитку. Важливу роль відіграє агротехнічна гігієна: видалення бур'янів та уражених частин рослин. У промислових теплицях ефективним є застосування інсектицидів системної дії, а також випуск ентомофагів для біологічного контролю кількості шкідника.