Малинна міль

Малинна міль (Lampronia tenuicornis) належить до ряду лускокрилих, родини молей-далекокрилок (Prodoxidae). Цей спеціалізований шкідник є досить небезпечним для ягідників, оскільки здатний вражати значні площі насаджень малини, завдаючи відчутних економічних збитків господарствам.

Основним кормовим субстратом для личинок є малина звичайна. Вредність полягає в живленні гусениць тканинами бруньок, молодих пагонів та квітконосів. Це призводить до ослаблення рослин, зниження їхньої продуктивності та погіршення якості ягід під час дозрівання.

Життєвий цикл шкідника має чітку сезонну циклічність. Зимують гусениці молодших віків у щільних коконах, схованих у тріщинах кори або біля основи пагонів. З настанням весняного тепла вони починають активно живитися, вгризаючись у бруньки, що починають набухати, що є критичним моментом для розвитку куща.

Пошкоджені бруньки не розкриваються і з часом відмирають, що призводить до оголення пагонів. Після завершення періоду живлення гусениці заляльковуються, а дорослі особини (імаго) вилітають у травні-червні. Важливо вчасно ідентифікувати симптоми, такі як в’янення верхівкової частини пагонів або наявність виїдених порожнин у квітках.

• Вирізка та спалювання пошкоджених пагонів навесні.
• Дотримання просторової ізоляції насаджень.
• Використання біологічних засобів захисту під час цвітіння.
• Застосування інсектицидів системної дії до початку цвітіння.

Для контролю чисельності популяції рекомендується поєднувати агротехнічні заходи з хімічним обприскуванням. Ефективність захисних заходів залежить від точності визначення фенофази розвитку шкідника, що дозволяє мінімізувати застосування пестицидів безпосередньо в період цвітіння та дозрівання ягід.