Лебія

Лебія (лат. Lebia) — це рід жуків, що належить до родини турунів (Carabidae), ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча багато видів цієї родини є корисними хижаками, певні види лебій за певних умов можуть проявляти шкідливість на посівах культурних рослин, виступаючи як фітофаги або пошкоджуючи тканини рослин під час живлення.

Ці комахи найчастіше зустрічаються на полях зернових, бобових та овочевих культур. Найбільшої шкоди завдають дорослі особини (імаго), які обгризають листя, що призводить до зменшення площі фотосинтезуючої поверхні. У разі масового розмноження шкідник здатний відчутно знизити врожайність окремих ділянок.

Життєвий цикл лебії включає повне перетворення. Комахи проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Зимують переважно дорослі жуки у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Навесні, з підвищенням температури, вони активізуються, починають додаткове живлення та відкладання яєць у ґрунт або біля основи стебел.

Пошкодження мають вигляд виїдених ділянок на листках та проколів, через які рослина втрачає вологу. Ослаблені рослини стають більш вразливими до грибкових та бактеріальних інфекцій, що значно ускладнює агротехнічний контроль. Найбільша шкодочинність спостерігається в період формування перших справжніх листків культури.

Для контролю чисельності популяції лебії рекомендується застосовувати наступні заходи:

• якісна обробка ґрунту для знищення місць зимівлі комах;
• знищення бур'янів, що можуть слугувати резерваторами шкідника;
• застосування біологічних методів захисту та ентомофагів;
• хімічний захист полів препаратами, дозволеними для використання в інтегрованих системах.