Жук-лігірус

Жук-лігірус (Ligyrus relictus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Ця комаха є представником підродини Dynastinae, чиї личинки ведуть підземний спосіб життя, що робить їх важкодоступними для багатьох засобів захисту рослин.

Шкідник уражає широкий спектр культур, включаючи зернові злаки, цукровий буряк, картоплю та інші овочеві культури. Личинки лігіруса є типовими коренеїдами: вони поїдають коріння та підземні частини стебел, що призводить до швидкої загибелі молодих рослин та суттєвого зменшення густоти посівів.

Життєвий цикл комах проходить у ґрунті. Самки відкладають яйця в місця, багаті органічними залишками. Личинки, що вилуплюються, проходять три вікові стадії розвитку, активно пересуваючись у ґрунтовому профілі в пошуках їжі. Дорослі особини літають переважно в сутінках та вночі, залучаючись світлом штучних джерел.

Характер пошкоджень часто нагадує дію інших ґрунтових шкідників, проте лігірус вирізняється високою шкодочинністю в умовах достатньої вологості ґрунту. Рослини, які зазнали атаки личинок, різко зупиняються в рості, їх листя жовтіє, а коренева система виявляється пошкодженою або частково з’їденою, що ускладнює їх подальше відновлення.

• Глибока оранка ґрунту восени для знищення личинок.
• Дотримання сівозміни з уникненням вирощування чутливих культур після стерньових попередників.
• Використання інсектицидів для обробки насіння або внесення в ґрунт при сівбі.
• Боротьба з бур'янами, які можуть слугувати резервацією для розмноження шкідника.