Лонгідорус Мартіна

Longidorus martini — це вид ґрунтових нематод з ряду Dorylaimida та родини Longidoridae. Цей шкідник є екзопаразитом, що веде прихований спосіб життя у верхніх шарах ґрунту, де зосереджена коренева система рослин, і завдає значної шкоди агроценозам.

Коло рослин-господарів охоплює різноманітні сільськогосподарські культури, зокрема технічні, овочеві та декоративні рослини. Найбільш уразливими до нападу нематод є посіви, що вирощуються на піщаних або супіщаних ґрунтах, де умови для пересування цих мікроскопічних організмів є найбільш сприятливими.

Життєвий цикл нематоди відбувається повністю в ґрунті. Завдяки своєму видовженому стилету шкідник проколює оболонки кореневих волосків та клітин меристеми, висмоктуючи вміст. У місцях проколів виникають некрози, що стають вхідними воротами для вторинної інфекції — грибків та бактерій, що ускладнює діагностику та лікування.

Шкодочинність полягає не лише у виснаженні рослин, а й у передачі вірусних хвороб, зокрема некротичних кілець. Рослини, уражені цим паразитом, демонструють ознаки хлорозу, карликовості, мають слабку кореневу систему, що призводить до суттєвого зниження врожайності та якості продукції.

Для контролю чисельності популяції рекомендується використовувати комплексні підходи:

• глибокий обробіток ґрунту для руйнування середовища проживання;
• вирощування культур-фітомеліорантів, що пригнічують розвиток нематод;
• застосування сертифікованого безвірусного посадкового матеріалу;
• використання хімічних нематоцидів за наявності високого рівня заселення ґрунту.