Цикадка гребенчаста

Цикадка гребенчаста (лат. Macrosteles cristatus) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини цикадових (Cicadellidae). Цей дрібний, але надзвичайно небезпечний шкідник є поширеним мешканцем сільськогосподарських угідь, який завдає значної шкоди багатьом культурам.

До кола рослин-господарів шкідника входять переважно злакові культури, такі як пшениця, ячмінь та жито, а також багаторічні трави. Шкідник віддає перевагу ділянкам з густим травостоєм, де створюються сприятливі мікрокліматичні умови для його активного живлення та розмноження.

Біологія виду передбачає проходження повного циклу перетворення, включаючи стадії яйця, личинки (ніфми) та імаго. Зимують яйця, які самки відкладають у тканини рослин. Протягом вегетаційного періоду може розвиватися декілька поколінь, причому динаміка чисельності сильно залежить від температурного режиму.

Характерною шкодочинністю є висмоктування соків з листя та стебел, що призводить до появи плям, хлорозу та загального пригнічення розвитку рослин. Особлива небезпека полягає у здатності цикадки виступати переносником вірусних та мікоплазмових хвороб, що може призвести до повної втрати врожаю.

Серед основних заходів захисту від цикадки гребенчастої слід виділити:

• видалення бур'янів на полях та прилеглих територіях;
• оптимальні терміни посіву для мінімізації впливу піків розмноження комах;
• проведення хімічних обробок системними інсектицидами за перших ознак появи шкідника;
• контроль за станом посівів та моніторинг чисельності імаго за допомогою пасток.