Скеляста сарана

Скеляста сарана (Melanoplus spretus) — це представник ряду прямокрилих, що належить до родини саранових. Історично цей вид вважався одним із найнебезпечніших для сільського господарства Північної Америки, спричиняючи спустошливі навали, що охоплювали цілі штати та суміжні регіони.

Цей шкідник вирізнявся надзвичайно широким спектром живлення, споживаючи майже всі вирощувані культури: зернові (пшеницю, жито, кукурудзу) та овочеві культури. Оскільки комахи пересувалися величезними роями, вони знищували посіви повністю, не залишаючи шансів на регенерацію рослин.

Життєвий цикл та біологія сарани базувалися на здатності до масштабних міграцій. Яйця відкладалися безпосередньо в ґрунт, де вони перебували в стані діапаузи до весни. Після появи личинки швидко перетворювалися на крилатих імаго, які підтримували високу динаміку популяції через постійне переміщення в пошуках свіжого корму.

Шкодочинність виду полягала в повному знищенні вегетативної маси на полях. Через надмірну чисельність рою, що міг закривати сонце, рослинництво в регіонах ураження зазнавало повного фіаско. Відсутність належних засобів захисту в той період робила господарства беззахисними перед нашестями.

Наразі цей вид визнано вимерлим, що робить його унікальним об'єктом для вивчення в контексті історії агрономії. Сучасні вчені припускають, що причиною зникнення стали зміни в методах обробітку ґрунту, які зруйнували місця масової відкладки яєць, що робить агротехнічний контроль головним уроком з цієї історії.