Мезохорус грудний

Mesochorus thoracicus — це представник родини Ichneumonidae (їздці), що належить до ряду перетинчастокрилих. Цей вид є специфічним об'єктом, оскільки виступає у ролі гіперпаразита, тобто вторинного паразита, який атакує корисних первинних паразитоїдів, що регулюють чисельність шкідників на агроценозах.

Він пошкоджує посіви через опосередкований вплив на екосистему. Основні культури, на яких спостерігається його присутність, включають овочеві, зернові та технічні культури, де активно розмножуються первинні наїзники, які паразитують на гусеницях лускокрилих. Внаслідок діяльності цього виду чисельність корисних наїзників суттєво скорочується.

Біологічний цикл розвитку мезохоруса грудного залежить від наявності господаря — іншого паразитоїда. Самка наїзника шукає личинку первинного паразита, яка вже знаходиться всередині своєї жертви, і відкладає в неї яйце. Після виходу личинка мезохоруса харчується внутрішніми тканинами первинного паразита, що призводить до його загибелі перед вильотом імаго.

Шкідливість проявляється у зниженні ефективності біологічного контролю шкідників. Коли мезохорус грудний винищує первинних паразитоїдів, популяції основних шкідників (совок, біланів) залишаються без природного контролю, що призводить до масового пошкодження листового апарату та зниження якості врожаю сільськогосподарських культур.

Мері захисту повинні бути спрямовані на збереження корисної ентомофауни та включають такі кроки:

• Збереження природних біотопів (меж, лісосмуг) для накопичення корисних комах.
• Застосування біопрепаратів замість жорстких хімічних інсектицидів, що згубно діють на всі рівні паразитів.
• Ретельний контроль строків обробки полів для мінімізації впливу на популяції корисних перетинчастокрилих.