Фігова щитівка

Систематичне положення: Фігова щитівка (Microparlatoria fici) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Щитівки (Diaspididae). Цей вид є спеціалізованим шкідником, що надає перевагу рослинам родини Тутові, поширений переважно у регіонах з теплим субтропічним кліматом.

Рослини-господарі: Головним об'єктом ураження є інжир (фіга). Шкідник концентрується на молодих пагонах, листках та плодах. Хоча спеціалізація висока, за певних умов колонії можуть переходити на декоративні рослини, що знаходяться поруч, створюючи вогнища масового розмноження в садах та на присадибних ділянках.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл включає стадію активної личинки-бродяжки, яка здатна до розселення на нові ділянки крони. Після прикріплення личинка стає нерухомою і вкривається захисним щитком, під яким триває розвиток. Протягом вегетаційного періоду шкідник розвивається у кількох поколіннях, що зумовлює складність повного викорінення популяції лише одним циклом обробки.

Характер пошкоджень: Внаслідок висмоктування клітинного соку рослина втрачає життєві сили. Типові симптоми ураження включають передчасне пожовтіння листя, деформацію пагонів та утворення плям на плодах. Тривала дія шкідника призводить до некрозу тканин кори, що в результаті провокує поступове всихання гілок та загальне пригнічення фігового дерева.

Мері захисту: Захисні заходи мають базуватися на моніторингу появи «бродяжок».

• Використання інсектицидів контактно-кишкової дії у критичні фази розвитку.
• Застосування препаратів на основі парафінових олій для механічного перекриття доступу кисню під щиток.
• Систематична обрізка сильно уражених частин крони.
• Підтримка високого рівня агротехніки для підвищення опірності дерева.