Слизень роду Мілакс

Мілакс (Milax) — це рід наземних черевоногих молюсків, що належать до родини Milacidae, ряду легеневих равликів. Від інших видів слизнів їх відрізняє наявність чітко вираженого кіля вздовж спинної частини тіла та здатність до активного пересування у щільних шарах ґрунту, де вони можуть знаходити собі їжу.

Ці шкідники вражають переважно коренеплідні, овочеві та ягідні культури. У списку рослин-господарів знаходяться картопля, морква, буряк, капуста, різні види салатів та полуниця. Мілакси особливо небезпечні в умовах вологого клімату та при вирощуванні культур з великою вегетативною масою, що створює оптимальний мікроклімат для їх виживання.

Біологія роду передбачає нічний спосіб життя. Вдень молюски ховаються в укриттях — під камінням, у щілинах ґрунту або серед рослинних решток, де зберігається висока вологість повітря. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у ґрунт. Цикл розвитку залежить від температури, тому в сприятливих умовах спостерігається стрімке зростання чисельності популяції протягом літнього сезону.

Шкідливість мілаксів полягає у грубому пошкодженні тканин рослин. Вони вигризають великі отвори в листі та проникають всередину коренеплодів, знижуючи товарну якість врожаю. Пошкоджені плоди швидко втрачають здатність до тривалого зберігання через вторинні інфекції (гнилі), які активуються в місцях ураження після контакту з виділеннями молюсків.

Для захисту посівів використовують систему агротехнічних та хімічних заходів. Ефективним є мульчування ділянок спеціальними матеріалами, що подразнюють підошву молюска, а також застосування пасток. Серед хімічних засобів найчастіше використовують молюскоциди у гранулах, що містять метальдегід, які розкладають у місцях найбільшого скупчення шкідника, особливо навколо грядок та в міжряддях.